evgelaen (evgelaen) wrote,
evgelaen
evgelaen

  • Music:

Велосипедами у Дібрівку



Побачив на місцевому велофорумі тему про поїздку на Дібрівський кінний завод, що у кількох кілометрах від Миргорода (від вокзалу у Миргорді до Дібрівки - 13 км.).

Вирішив поїхати з ними. Покликав кількох друзів, погодився лише Рома з дівчиною.

Сідаємо за одну зупинку (Шведська Могила) до масової посадки народу на електричку (Полтава - Київська). Тут же сідає ще один учасник. На Київському сідає решта велосипедистів з форуму. Ми їхали в першому вагоні, решта - у останньому.

В Миргороді трохи скупилися їжею і поїхали на Дібрівку. Їхали ніби і не дуже швидко, але місцями для мене і Роми постійна їзда під 20 км/год та відсутність однохвилинного простою після підняття на гірку була важкуватою.

Всього приймало участь дев'ятеро (?) велосипедистів. Двоє навіть з дітьми - на дитячому сидінні на багажнику та навіть у дитячому велопричепі.



Млин біля Дібрівки




У Дібрівці - купа народу. Всякі торгівельні намети а-ля народні гуляння.

Пробираємося до треку. Трохи фото звідти.



В голові грає...




Чимала пилюка



Козаки



Колісниці



Крупним планом



Перегони



У тіньочку трохи перепочиваємо. Куштуємо місцевий квас на розлив. Полінився сходити подивитись, чий він, але 12-ти бальною шкалою ставлю йому бали три... За 1 літру якого просять 10 гривень.

Поруч місцеві жителі випивають. До гостей ставляться доброзичливо)

Загалом вважаю організацію свята хєровенькою.
По-перше, на фото діючий туалет. Але люди через одного ходять не в нього, а в кущі.



По-друге - відсутність баків для сміття. Елементарно ж - поставити кілька баків біля виходу для тих, хто не відважився викинути сміття під ноги (таких майже не було, до речі).

Назад вирушаюмо самі, втрох, попередньо попередивши організатора покатухи.

На шляху назад стаємо пофоткатись біля млина, біля стели заводу і біля стели "Миргород".

Пощастило сфоткати автобус на фоні млина. Люблю такі кадри. Просто автобус в полі з гарним небом - вже цікаво. А з млином - ще цікавіше. Аналогічно зі стелою.






Фоткав Рому з дівчиною, коли їде Ірізар з Дібрівки.

Довелося переключитися на інший об'єкт зйомки. В кадрі мої друзі і наші вєліки.



Назад доїхали непомітно швидко. Дорога частенько була трохи вниз, і можна було спокійно їхати 15-20 і до 40 км/год.

В Миргороді трохи пофоткались, поїли морозива. Раптом налетів шквальний вітер, грім і всьо-такоє, і ми поїхали на вокзал. Прибули за годину до відправлення електрички. Трохи відпочили, я пофоткав пару локомотивів. Здивував приїзд донецкього псевдохюндая, котрий, як потім виявилося, запізнився на 4,5 години через події у Донецькій області.



"Донецьк - Москва" у Миргороді
Раніше - нонсенс, зараз - звичайна картина.



(вагони з фірмового поїзду "Донбас" Донецьк - Москва їздять замість несправних Хюндаїв на Донецьк)

Голуби п'ють воду и "риби" на вокзалі



Потім ми побачили на пероді трохи цікавого чоловіка. Далі про нього тут.
Ржали довго)

Два головних вагони електрички (ЕПЛ9Т-010, кому цікаво) з вирубаними тамбурами (колись була перероблена під міську елетричку для Києва, а потім передали у Полтаву). Сидіння знов вкинули 3-3 (у Києві були 2-2), в одну голову повернули багажні полиці - в іншу ні, ну і відповідно демонували поручні.

Власне про випиляні тамбури - це дозволило велосипедистам без проблем розміщувати своїх залізних коней.



Загалом намотали всього 40 км. Навіть толком не втомився, як то було при їнших поїздках з вєліком у електричці в інші краї.

Покатались класно.
Tags: вело, путешествие, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 6 comments